Перш ніж проаналізувати різновиди та джерела фразеологічних одиниць та їх особливості, доречно дослідити лінгвістичну природу фразеологічних одиниць мови оригіналу та мови перекладу. У цьому розділі освітлюються питання української та англійської фразеології, подані дефініції основних понять фразеології, визначаються джерела виникнення фразеології та визначаються основні ознаки фразеологізмів за типами перекладу.
Так як стійкі метафоричні сполучення можуть представляти різну ступінь вмотивованості, прозорості внутрішньої форми та національної специфічності, то їх частина може вимагати з боку перекладача приблизно такого ж підходу, як ідіома, і робити необхідним вибір відповідника, далекого від прямого смислу слів, а частина допускає переклад, який близький до їх прямих значень.
Потрібно відзначити, що у лексиці англійської та української мов поряд з окремими словами існують стійкі словосполучення, вирази і навіть цілі речення (вислови), які мають одне лексичне значення і воно подібне (синонімічне) до значення окремого повнозначного слова.
Такі стійкі вирази називають фразеологічними одиницями (від грецького слова „фразис”, що означає вислів), а розділ мовознавства, що їх вивчає, називається фразеологією.
До фразеологічних одиниць належать народні прислів’я, приказки, влучні вислови видатних людей („крилаті слова”), усталені звороти типу „порушити питання, брати участь, винести рішення, розглянути заяву” тощо.
Основні ознаки фразеологічних одиниць такі:
1) стала (стійка, фіксована) конструкція чи речення, що є фразеологізмом: дати драла, витрішки продавати, як кіт наплакав, їж пиріг з грибами, тримай язик за зубами; the salt of the earth, the opium of the people; hold your tongue;
2) слова, які є компонентами фразеологічної одиниці, реалізують одне спільне значення: по самі вуха (дуже), ні за цапову душу (даром), гав ловити (пропустити), дихати на ладан (слабувати), ні богу свічка, ні чорту кочерга (ніщо); I bet, clever Dick, to show one ’ s teeth;
3) фразеологічні одиниці не створюються в процесі мовлення готові мовні одиниці відтворюються при потребі під час спілкування.
Фразеологія англійської та української мов формувалася протягом багатовікового історичного розвитку мовної творчості народу, його контактів з іншими народами і їх культурами.
Розрізняють кілька джерел виникнення фразеологічних одиниць, а саме п’ять:
1. Основним джерелом витворення і поповнення фразеологічних одиниць є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, прислів’я, приказки, дотепи, жарти. Такі вислови пов’язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу: дати гарбуза, піймати облизня, вусом не моргнути, теревені правити, крутиться на язиці, свиню підкласти, без задніх ніг, купувати кота у мішку; all roads lead to Rome, the seven deadly sins.
2. Значна частина фразеологічних одиниць української мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення: де тонко, там і рветься, розмотати клубок (з мови ткачів); куди голка, туди й нитка, вушко голки, білими нитками шите (з мови кравців); увіходити в роль, як по нотах, коронний номер, у своєму репертуарі, попасти в тон (з мови артистів); many a little makes a mickle; measure thrice and cut once.
3. Наявність в українській та англійській мовах фразеологічних одиниць античного походження: дамоклів меч, авгієві стайні, золоте руно, царство Аїда, ахіллесова п’ята, олімпійський спокій, сади Семіраміди; sword of Damocles.
4. Фразеологізми біблійного походження: Адам і Єва, блудний син, брат піднявся на брата, вавилонське стовпотворіння, вигнання з раю, дерево пізнання добра і зла, земля обітована, змій — спокусник, нести свій хрест, Ноїв ковчег, тайна вечеря, терновий вінок, фіговий листок, манна небесна; the end of the world, the prodigal son, the road to hell is paved with good intentions.
5. Крилаті слова — це образні вислови, цитати, афоризми, що вийшли з відомих літературних чи публіцистичних джерел і зажили своїм окремим життям, стали акумульованих, стислим вираженням важливої ідеї, думки, сентенції: Викинути ідола в Дніпро (літопис); О часи! О звичаї! (Марк Тулій Цицерон); лицар печального образу (Мігель Сервантес де Сааведра); бути чи не бути (У.Шекспір); to be or not to be.
6. Прислів’я — це усталений вислів повчального характеру, що виражає переважно морально-етичну ідею: Хто знання має, той і мур ламає; Добрі діти — дому вінець, погані діти — дому кінець; Життя — це не те, що ти прожив, а те, що ти зробив; Ворона й за море літала, та все чорна вертала; Не бери придане — бери дівчину кохану; З горілкою кохаєшся — розуму лишаєшся; All good things come to an end; Better an egg today than a hen tomorrow.
Особливістю прислів’їв є те, що вони мають здебільшого римовану форму, складаються з двох частин. Змістом другої частини прислів’я є протиставлення першій або висновок: Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють; Здобудеш освіту — побачиш більше світу; Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш; Iron hand in a velvet glove; Wine is in, truth is out.
7. Приказка — усталений вислів узагальненого змісту, який часто має пряме значення (прикладання) до конкретної життєвої ситуації: Купив хрону до лимону; У кожної свашки свої замашки; Кожна травинка на своєму корені росте; Кожна квітка по-своєму пахне; Self comes first.
Від прислів’їв приказки відрізняються тим, що в них немає висновків, повчань (другої частини вислову), вони тільки натякають на результат.
Відома дослідниця крилатих слів А. П. Коваль вважає, що слова, щоб стати крилатими, повинні випурхнути з-під обкладинки книжки, відірватись від неї, навіть переосмислити і розширити значення.
За єдністю і міцністю структури фразеологічні одиниці поділяються на кілька груп:
1. Ідіоми (від грецького слова „ідіома”, що означає „своєрідний зворот”) – це стійкі звороти, лексичне значення яких не складається зі значення слів, що в нього входять: варити воду (вередувати), з’їсти собаку (бути досвідченим), сісти на сливи (потрапити в неприємне становище); I am all ears; love is ageless. Слова в ідіомах настільки міцно поєднані одним поняттям, що їх можна вважати зрощеними, єднані одним поняттям, що їх можна вважати зрощеними, злитими.
2. Фразеологічні одиниці – до них належать фразеологічні словосполучення, у яких складові частини слабше пов’язані і можуть замінятись іншими словами: поставити питання, порушити питання, підняти питання; мати на увазі, брати до уваги, звертати увагу; to pay attention to, to draw attention to, to give heed to, to pay heed to, to take note to, to take into consideration, to take into account.
Головними особливостями фразеологічних одиниць, які впливають на переклад є стійкість, переосмислення, експресивність, дидактичність, афористичність, народність, синтаксична структура.
Першою особливістю є стійкість, що має на увазі стійкість використання, структурно-семантичну стійкість, семантичну та лексичну стійкість, морфологічну та синтаксичну стійкість.
Наступною ознакою фразеологічних одиниць є переосмислення його компонентів. Під переосмисленням розуміємо не лише метафоричне чи метонімічне значення, але й нерівноцінність загального значення прислів’я змісту відповідного перемінного речення (і, звичайно, механічній сумі лексичних і граматичних значень його компонентів). Переосмислення, яке розуміється таким чином, об’єднує як образні одиниці, так і фразеологічні одиниці з конкретним значенням компонентів. В економній, стислій формі фразеологічні одиниці передають значно більше інформації, аніж та, яка знаходиться на поверхні.
Фразеологічні одиниці характеризуються певною специфічністю синтаксичної структури. Прислів’я — це цілісно-предикативні конструкції, побудовані по діючим моделям простого і складного (складносурядного і складнопідрядного) речень.
Експресивність прислів’я обумовлює його виразність і дію на слухачів. В образних прислів’ях яскравість і вражаюча сила відбувається головним чином за рахунок метафори, метонімії, порівняння.
Не дивлячись на деякий загальний фонд, українські та англійські прислів’я складались в різних історичних умовах, з відображенням суспільно-економічного устрою та умов розвитку, які не співпадають у двох народів. Розходження стосується і образів, які використовуються, і самих сентенцій, і тематики текстів, в яких застосовані фразеологічні одиниці.
З інших властивостей прислів’їв (а прислів’я — це мініатюрний художній твір) відзначимо дидактичність, тобто повчальний зміст, та афористичність, тобто властивість у стислій формі виразити влучне спостереження, яке є узагальненням досвіду всього (і не одного) життя.
Суттєвою ознакою англійських прислів’їв є їх народність, під якою ми розуміємо не ідентифіковане авторство, використання протягом довгого періоду широкими і різноверствими народними масами на великій, різнодіалектній території — у Великобританії, США і в інших англомовних країнах.
У англійських фразеологічних одиницях тенденція до трансформованого, нетрадиційного використання значно сильніша, ніж, наприклад, в українських. Це викликано як внутрішньомовними, так і зовнішніми причинами. Перші пов’язані з більшим аналітизмом англійської граматики. Бідність закінчень, мінімальна роль узгодження, відносна формальна незалежність цілих словосполучень дозволяють легко змінювати будову прислів’я та „вживлювати” його у склад того речення, поверхфазової єдності чи абзацу, в якому воно функціонує.
Практично в будь-якій мові існує декілька рівнів фразеологічних одиниць:
- зафіксовані словником і відомі всім;
- які виходять із використання, але відмічені словником;
- відомі всім, але за якихось причин не зафіксовані словником;
- відомі окремим суспільним групам.
Таких груп може бути і більше, але перша й найголовніша умова у будь-якому випадку — вміти розрізнити у тексті фразеологічні одиниці, на відміну від вільних мовних одиниць. Найбільш продуктивний шлях — це навичка виділення у тексті протирічних загальному змісту одиниць, оскільки, як правило, особливо поява таких одиниць і зазначає присутність переносного значення.
Інша важлива умова у процесі розрізнення фразеологічних одиниць полягає у вмінні аналізувати їх мовні функції. Наприклад, конфлікт між переносним та буквальним значенням нерідко використовується автором тексту для обігравання якихось образних, естетичних, емоційно-оціночних та інших асоціацій чи для створення гумористичного ефекту. Крім того, фразеологічні одиниці досить міцно закріплені за окремими соціально-культурними верствами суспільства і слугують ознакою опосередкованої присутності тієї чи іншої верстви у тексті. Фразеологізми мають певне стилістичне забарвлення: це можуть бути елементи високого, нейтрального чи низького стилю, професійні чи інші жаргонізми.
Наявність образної фразеології надає мові яскравості та гнучкості. Такі фразеологічні одиниці заключають в собі багатство експресивно-стилістичних відтінків, які роблять мову яскравою та емоційною. Переклад образної фразеології представляє для перекладача значні труднощі, бо дуже часто існує небезпека прийняти фразеологічні одиниці за вільне сполучення слів чи неправильно пояснити значення.
Англійська фразеологія відрізняється великою змістовою та стилістичною недиференційністю, що ускладнює знаходження відповідностей при перекладі.
До стійких метафоричних сполучень відносяться прислів’я та приказки, які є закінченим висловлюванням та мають форму самостійних (часто еліптичних) речень, які тим самим утворюють вже самостійну одиницю контексту.
Переклади останніх десятиліть показали, що у ряді випадків передача прислів’їв та приказок із збереженням образного значення слів можлива у досить широких межах, і особливо з дотриманням характеру прислів’я та його афористичності.
Існує такий тип передачі прислів’їв та приказок, який представляє собою відому видозміну смислу окремих складових частин вербальної формули оригінала, яке не приводить до збігу з тією, що існує у мові перекладу у формі прислів’я, приказки, звороту, але яке складає враження подібності до існуючих висловів тієї ж категорії.
Цей вид передачі фразеологічних одиниць теж постійно спостерігається у роботі вітчизняних перекладачів, які проявляють винахідливість та ініціативу у передачі оригіналу (і навпаки, у перекладачів 19 ст. цей вид зустрічався рідше за все; при перекладі найчастіше застосовували чи готові прислів’я та І, чи буквально перекладали оригінал).
Інший спосіб – це використання у перекладі прислів’їв, приказок і взагалі фразеологічних одиниць, які дійсно існують у мові, на яку робиться переклад. Цей шлях не завжди відтворює національний колорит. Коли у прислів’ях, приказках, ідіомах, які використані у перекладах, не згадується ні про які реалії побуту та історії народу, вони протирічать змісту оригіналу. Це передусім стосується прислів’їв та приказок, які вже мають відповідники, які спочатку могли виникати і в результаті перекладу.
Отже, використання при перекладі прислів’їв, приказок і взагалі фразеологічних одиниць, які дійсно існують у мові, іноді відіграє істотну роль, особливо з точки зору передачі фразеологічного забарвлення тексту. Існують і такі прислів’я, приказки, дослівний переклад яких не дає враження афористичності чи розмовної яскравості, що дають відповідні слова оригіналу.
Слід констатувати, що у стійких метафоричних сполученнях, так як і в прислів’ях та приказках, узагальнюючий смисл домінує над прямими значеннями окремих слів, і навіть якщо вони тісно пов’язані з якимись поняттями, характерними у національному плані, намагання відтворити їх у перекладі передає лише форму, а зміст передає не чітко.
Підбираючи спосіб перекладу фразеологічних одиниць, перекладач повинен враховувати визначені раніше особливості, а найголовніше – контекст (вузький та широкий), бо лише завдяки йому можна чітко визначити мету використання фразеологічних одиниць.
При перекладі фразеологічних одиниць з образною основою можна встановити певні закономірності. Головним чином, це відноситься до фразеологічних єдностей з „видимою” внутрішньою формою. Можна виділити чотири способи їх передачі:
1) з повним збереженням іншомовного образу;
2) з частковою зміною образності;
3) з повною заміною образності;
4) із зняттям образності.
Отже, фразеологічні одиниці мають специфічну синтаксичну структуру і такі особливості як стійкість, переосмислення компонентів, експресивність, дидактичність, афористичність та народність. Всі ці особливості значно відрізняють фразеологічні одиниці (прислів’я, приказки, крилаті слова, фразеологізми біблійного та античного походження, і, взагалі, народна мова) від інших одиниць мов. А підбираючи спосіб перекладу фразеологічних одиниць, необхідно враховувати всі вищезгадані особливості, а найголовніше – контекст, бо лише завдяки йому можна чітко визначити мету використання фразеологічних одиниць.
Добавить комментарий