Десятиліття після смерті Юнга його фігура продовжує чинити вплив на розуми і серця величезної кількості людей по всьому світі, які називають себе психологами юнгіанської орієнтації. Геній Юнга унікальний для 20 століття, масштаб його особистості близький до титанів Відродження, і безперечно вплив його ідей на всі гуманітарні науки, на сам дух сучасного постмодерністського мислення. Психологія Юнга – це його особиста психологія, історія його пошуків, помилок та відкриттів. Її дух глибоко індивідуальний і чужий будь-якій спробі перетворення у фетиш чи взірець для наслідування. Його багатотомна спадщина містить дуже великий корпус ідей, непростих для розуміння і не призначених для якого-небудь утилітарного використання. Тексти Юнга запрошують дослідника зазирнути в іншу реальність, в якій такі слова, як суть, істина, смисл, вбираються у плоть переживань.
Читать далее →

Слід відзначити, що сам Юнг заперечував проти перетворення лікування суто технічну або наукову процедуру, стверджуючи, що практична медицина є і завжди була мистецтвом; це відноситься і до аналізу. Тому неможна говорити про методи аналітичної психології у суворому смислі. Юнг наполягав на необхідності залишати всі теорії на порозі консультаційної кімнати і працювати з кожним новим клієнтом спонтанно, не маючи яких-небудь установок чи планів. Єдиною теорією для аналітика є його щира жертовна любов, що йде від серця – арапе в біблійному смислі – і активне дійове співчуття людям. А його єдиним інструментом є вся його особистість, тому що будь-яка терапія здійснюється не методами, а всією особистістю терапевта. Юнг вважав, що психотерапевт в кожному конкретному випадку повинен вирішувати, чи хоче він вступати на ризикований шлях, озброївшись порадою і допомогою. Хоча в абсолютному смислі найкраща теорія – не мати теорій, а найкращий метод – не мати методів, цю установку не слід використовувати захисним чином для виправдання особистого непрофесіоналізму.
Читать далее →

Четверту частину свого життя Юнг присвятив створенню книги «Психологічні типи». За цією роботою стоїть колосальний безцінний досвід спостережень і узагальнень одного з найяскравіших мислителів 20 століття. Серед великого корпусу ідей Юнга, кожна з яких потребує глибокого осмислення і незвичайних інтелектуальних зусиль, його типологія являє собою найбільш повну і закінчену роботу, але її злагодженість і переконливість залишається як і раніше лабіринтом, в якому можна легко заблукати, не дивлячись на те, що перед нами методологічно вивірена наукова концепція.
Читать далее →

Карл Густав Юнг був одним із засновників психоаналізу, учнем і близьким другом Фрейда. Теоретичні протиріччя і обставини особистого характеру призвели до того, що Юнг створив свою власну школу, названу ним аналітичною психологією. У підході Юнга залишається визнання головної ідеї Фрейда, що сучасна людина придушує свої інстинктивні потяги, часто не усвідомлює своїх життєво важливих потреб і мотиви своїх вчинків. Якщо допомогти їй краще розібратися в ситуації, досліджуючи прояви її несвідомого життя – фантазії, сновидіння, симптоми послабшають.
Читать далее →

Психологія Карла Густава Юнга

Карл Густав Юнг – швейцарський психолог, засновник одного з напрямків глибинної психології – аналітичної психології. Один із найзначніших, найскладніших і самих спірних теоретиків психології. Задачею аналітичної психології Юнг вважав тлумачення архетипових образів, які виникають у пацієнтів. Карл Юнг розвив вчення про колективне несвідоме, в образах (архетипах) якого бачив джерело загальнолюдської символіки, в тому числі міфів та сновидінь. Ціль психотерапії, за Юнгом, це здійснення індивідуалізації особистості. Також отримала популярність концепція психологічних типів Юнга: екстравертованих та інтровертованих. Юнг помер в 1961 році, але ось вже без малого століття, а особливо останні 60 років – його ідеї викликають зростаючий інтерес у світі, а послідовники його методу – «психологи-юнгіанці» — продовжують розвивати його методологію стосовно аналізу явищ людської психіки.

Читать далее →