Утворення незалежної держави України змінило акценти у вивченні іноземних мов на наших теренах. В Україні почався бум студіювання англійської, німецької, французької та інших мов, з одного боку, а також значно зріс попит на вивчення української мови для внутрішніх і зовнішніх потреб, з другого. Підготовка викладачів української мови як іноземної з числа носіїв мови, а також з числа ентузіастів – представників інших держав так само не лишилось поза проблемами сьогодення.
Читать далее
Кінцеві цілі навчання іноземної мови (ІМ) як майбутньої професійно-педагогічної діяльності в лінгвістичних університетах, інститутах і на факультетах ІМ продиктовані двохаспектінстю оволодіння мовою. З одного боку, випускник має володіти ІМ практично як засобом спілкування. З іншого – він має набути професійних знань та оволодіти професійно значущими вміннями, необхідними для майбутньої професійно-педагогічної діяльності.
Читать далее
Посібник А. А. Бронської присвячено практичному втіленню складної проблеми з точки зору теорії та організації навчального процесу, а саме – діагностиці рівня володіння знаннями в галузі методики викладання іноземних мов на прикладі навчання іноземців російської мови. У посібнику презентується розроблена автором система формування методичної компетенції, яку можна визначити як базову, оскільки вона розрахована на широке коло іноземців, що спеціалізуються в галузі методики. Посібник стане в пригоді кожному викладачеві, який бажає удосконалити свою майстерність.
Читать далее
При вивченні сучасної англійської мови на основі російської/української (або навпаки – російської/української на основі англійської), а також методик їх викладання на старших курсах філологічних факультетів (вузів) суттєву проблему становлять труднощі сприймання та засвоєння мови, пов’язані з невідповідностями семантичного змісту понять у різних мовах. Здається, така проблема вирішується простіше у разі вивчення мови на основі іншої, близькоспорідненої. Хоча важко сказати в такому випадку, чи буде білінгвізм (або трилінгвізм) сприятиме вивченню, спрощуючи його, чи, навпаки, заважатиме (маються на увазі «фальшиві друзі перекладача»).
Читать далее
Ідея необхідності заглиблення в культуру, систему світовідчуття та світорозуміння народу, мова якого вивчається, нарівні з оволодінням певними мовними та мовленнєвими навичками в навчанні іноземних мов досить актуальна. Цю думку неодноразово висловлювали різні вчені (А. О. Брагіна, Е. М. Верещагін та В. Г. Костомаров, І. О. Зимня, Г. В. Колшанський, А. М. Крюков, Н. В. Кулібіна, О. О. Леонтьєв, Ю. І. Пасов, О. Л. Райхштейн, Л. П. Смєлякова, Г. Д. Томахін, P. Adler, D. Brown, M. Clarke, Donahue and Parsons, E. Hall, R. Lado, W. Lambert, H. Hostrand, G. Schumann).
Читать далее
Навчання техніки письма іноземною мовою є важливим завданням сучасної школи. Як універсальний закріплювач знань письмо сприяє запам’ятовуванню лексико-граматичного матеріалу і, отже, навчанню аудіювання, говоріння та читання. Аналіз стану навчання письма у школі показує, що, на відміну від інших видів мовленнєвої діяльності, йому приділяється значно менше уваги як з боку методистів, так і вчителів, що свідчить про недооцінювання письма як ефективного засобу навчання. Хибне розуміння письма як другорядного виду мовленнєвої діяльності призвело до того, що письмові вправи майже зовсім виключені з уроку. На початковому ступені, де письмо має бути цільовим умінням, його іноді навіть не навчають. Письмо на іноземній мові опинилося за межами базового освітнього рівня школяра.
Читать далее