Техніка ручної вибійки

Рушник. Застосовують бавовняні і льняні скатертини. Розмір рушника 30 Х 120 см, проте чим він довший, тим цікавіше його можна задрапірувати. По фону рушника розкидані невеликі елементи рисунка, на краях — кайма.

Готують дошки. На площині дерев’яної дошки через копіювальний папір наносять рисунок, потім вирізають його так, щоб орнамент виступав над площиною. Для даного рисунка вирізьблюють дві дошки — з дрібними штампиками і з орнаментальним мотивом для кайми.

На тканину через копіювальний папір злегка крапочками відмічають місце нанесення рисунка. Потім на дошку наносять розтерту олійну або друкарську фарбу, попередньо доведену до консистенції густої сметани, рівномірно розподіляють по площині орнаменту, який виступає над площиною фону. Дошку з фарбою накладають на тканину у визначене місце, щільно притискують і обережно постукують. Знімають її, різко відриваючи від тканини, щоб не зсунувся рисунок. Спочатку наносять дрібний рисунок, який розподіляють по фону рушника, а потім набивають рисунок каймової частини. Для просушування фарби виготовлений рушник підвішують. Просушування триває 5-6 год залежно від густоти фарби і від виду розчинника (олія чи скипидар). Скипидар краще розчиняє фарби і швидше випаровується. Перевірити, чи висохла фарба, можна за допомогою сухої білої ганчірки, якою обережно торкаються до пофарбованої частини рушника.


Рисунок рушника можна вибити й однією дошкою з дрібним рисунком: мотив розподіляють по фону із значними інтервалами, а потім краї прикрашають орнаментальним мотивом, розташовуючи його горизонтально. Можуть бути і інші варіанти.

Скатертина. Застосовують бавовняні та льняні полотна. Розмір 90 Х 90, 100 Х 100 або 130 Х 130 см.
Полотно закріплюють на робочому столі кнопками, наносять на нього схему рисунка, потім вибивають рисунок фону центральної частини і завершують роботу вибиванням орнаменту по периметру каймовим рисунком. Для фону й кайми досить зробити по одній дошці.