Ідея необхідності заглиблення в культуру, систему світовідчуття та світорозуміння народу, мова якого вивчається, нарівні з оволодінням певними мовними та мовленнєвими навичками в навчанні іноземних мов досить актуальна. Цю думку неодноразово висловлювали різні вчені (А. О. Брагіна, Е. М. Верещагін та В. Г. Костомаров, І. О. Зимня, Г. В. Колшанський, А. М. Крюков, Н. В. Кулібіна, О. О. Леонтьєв, Ю. І. Пасов, О. Л. Райхштейн, Л. П. Смєлякова, Г. Д. Томахін, P. Adler, D. Brown, M. Clarke, Donahue and Parsons, E. Hall, R. Lado, W. Lambert, H. Hostrand, G. Schumann).
Вибір навчальних матеріалів все частіше базується не стільки на лінгвістичному, але й на культурно орієнтованому, комунікативному та особистісно-діяльнісному підході, що дозволяє використовувати цінні в культурному відношенні аутентичні іншомовні матеріали (Л. П. Смєлякова).
Як вказують Л. С. Журавьова та М. Д. Зінов’єва, у навчанні російської мови як іноземної звернення до оригінальних художніх творів (ХТ) зумовлено багатьма причинами.
1. ХТ значно підвищують інтерес студентів до вивчення іноземних мов. Аналіз інтересів свідчить про бажання аудиторії у процесі вивчення мови читати художню літературу (ХЛ). Спонукаючи студентів до активного сприймання інформації, ХЛ підтримує їх інтерес до навчального процесу. Цей інтерес, як відомо, значно знижується на третьому курсі і перетворюється на «затяжну кризу змісту навчання, яка дуже гостро відчувається на старших курсах» (П. Б. Гурвич).
2. ХТ – невичерпне джерело соціокультурної інформації (СКІ). Через ХТ відбувається знайомство студентів з національною культурою народу, мова якого вивчається, із сьогоденням та історією країни, з укладом життя та естетичними нормами нації. СКІ в ХТ реалізується через типові обставини та типові характери, втілені в художніх образах, що надає цій інформації особливої достовірності, правдивості та переконливості. ХТ розвивають і пізнавальну активність студентів.
3. ХТ стимулюють мислення, пробуджуючи асоціації з особистим життєвим досвідом, впливають на почуття та емоції тих, хто навчається, сприяють розвитку художнього смаку.
4. ХТ знайомлять студентів з «дійсним ідеалом мовної норми», підвищують їх мовленнєву культуру, розвивають почуття мови, мовну здогадку.
5. ХТ є найціннішим матеріалом, на основі якого може відбуватися формування мовленнєвих навичок та вмінь, перш за все у процесі читання та говоріння.
СКІ в ХТ можна розглядати як поняття лінгвістики та екстралінгвістичне.
З лінгвістичної точки зору СКІ може бути представленою на словесному рівні, тобто лексичними одиницями. Номінативні одиниці, за допомогою яких відображаються соціокультурні поняття іншого народу, мають назву «реалій». Реалії, у свою чергу, розподіляються на денотати ви (або без еквівалентну лексику) – слова, які означають предмети та явища, що не мають аналогів в інокультурі, та конотативи – слова, що набули в даній мові особливих, додаткових значень завдяки культурно-історичним асоціаціям, притаманним тільки цій культурі. Крім того, СКІ може передаватися вільними словосполученнями та фразеологізмами – єдностями з частковим та повним переосмисленням структурних компонентів (ідіомами); афористичною лексикою та алюзіями. З точки зору стилістики СКІ може виражатися лексикою високого стилю, нейтральною та розмовною, включаючи просторіччя та сленг.
Беручи до уваги різні визначення типу культури, ми вважаємо доцільним з метою упорядкування різноманітних істотко-культурних об’єктів виділити три основні аспекти: людина, простір, час, — а також виділити з масиву СКІ антропоніми (власні імена), топоніми (географічні назви) та «хрононіми» (назви та дати, пов’язані з певними історико-культурними подіями).
На інформативно-тематичному рівні СКІ може позначатися тематичною лексикою (напр..: «Сім’я», «Побут», «Традиції» і т. ін.) з великою кількістю реалій та смислових конотацій.
Екстралінгвістичний аспект СКІ може проявлятися в соціокультурному фоні ХТ. Це – фонові знання, які формують смисловий рівень свідомості і частіше існують у формі численних імлікацій та пресу позицій; це сукупність відомостей культурно- і матеріально-історичного, географічного та прагматичного характеру, якими володіє носій мови; це та колосальна позамовна інформація, яка необхідна для адекватного спілкування між носіями різних мов та різних культур (О. С. Ахманова, І. В. Гюбенет, І. М. Крюков, О. Д. Райхштейн).
Виходячи з такої інтерпретації СКІ, можна прийти до висновку, що в текстах соціокультурна інформація може бути як експліцитною, так і імпліцитною.
Вичленення СКІ з ХТ у процесі читання пов’язано з певними труднощами, що потребує розробки спеціального комплексу завдань для розпізнавання і використання СКІ. Для цього необхідно створити такий розширений методичний апарат, який би відображав етапи роботи та передбачав способи «моделювання» фонових знань про країну, мова якої вивчається, на базі аутентичних ХТ. Призначення такого методичного апарату полягає в тому, щоб допомагати адекватному розумінню не тільки окремих соціокультурних об’єктів та їх функціональної ролі в даному ХТ, але й сприйняттю всього тексту в цілому та ознайомленню із стереотипами світорозуміння та світовідчування народу-носія мови.
Завдання методичного апарату, насамперед, можуть бути зосередженими на лінгвістичній СКІ, тобто на лексичних одиницях, фразеологічних єдностях, їх стилістичній диференціації в межах двох варіантів англійської мови – американського та британського. Також вважаємо доцільним розробити завдання для формування фонових знань та пресу позицій з метою наближення умов читання іншомовним студентом до умов читання ХЛ носієм мови. Тобто бажано приділяти увагу не тільки вичлененню певної інформації, але й отриманню естетичної насолоди.
Залежно від особливостей та послідовності навчання читання, методичний апарат може включати передтекстові, текстові та післятекстові завдання.
Передтекстові завдання спрямовані на: 1) пробудження інтересу до інокультури; 2) мотивацію читання ХТ (наприклад, за допомогою комунікативних, соціокультуроорієнтованих інструкцій); 3) усунення країнознавчих, лінгвостилістичних, структурно-смислових труднощів ХТ.
На наш погляд, основною є мотивація, інтерес до читання. Саме мотиваційна готовність студентів до сприйняття ХТ передбачає його ефективне використання як навчального матеріалу. Відбираючи іншомовні ХТ для читання у студентській аудиторії, доцільно враховувати всі компоненти мотивації читання у мовному вузі: потреби студентів в новій, цікавій, захоплюючій та емоційно забарвленій інформації, що вигідно відрізняє ХТ від нехудожньої літератури; їх потяг до розширення знань про країну, мова якої вивчається, пізнання духу народу та його культури через читання ХТ як невичерпного джерела такої інформації, почуття задоволення від читання шедеврів світової літератури в оригіналі; отримання насолоди від мови та стилю майстрів художнього слова; усвідомлення значущості досягнутого – вільне читання будь-якого ХТ, написаного іноземною мовою (Л. П. Смєлякова).
Вивчення бажань, потреб та нахилів студентів зумовлює відбір ХТ та пробудження інтересу до читання ХЛ. За Е. Уільямсом, таку ідеальну ситуацію можна зобразити за допомогою схеми: Інтереси студентів – Відбір текстів для читання – Робота з текстом
Однак не можна ігнорувати той факт, що сприйняття СКІ в ХТ та її адекватне розуміння залежить від прагматико ну та тезаурусу студентів, тобто від потреб читачів та їх знань про навколишній світ (за Ю. Л. Карауловим), від підготовленості до читання та сприйняття ХЛ і соціокультурного потенціалу іншомовного ХТ, який «виділяється за діапазоном СКІ, імпліцитної та експліцитної, представленої в самому тексті та в післятекстовому коментарі; за характером презентації такої інформації (рівномірному та нерівномірному); за способом коментування СКІ (текстовому та позатекстовому); за її смисловим навантаженням в ХЛ».
Отже культурного, висококваліфікованого, естетично розвинутого читача необхідно врахувати, тобто вчити. За аналогією із схемою Е. Уільямса ситуація може мати такий вигляд: Запропонований текст – Робота з текстом – Інтереси студентів
В такому випадку доречно застосовувати цікаві, добре продумані завдання.
Як вказують психологи, найбільш глибоке та повноцінне сприйняття ХТ зумовлено наявністю у читачів-носіїв мови образних узагальнень дійсності. Останні є результатом систематизації минулих життєвих вражень особистості і складаються під впливом читання ХЛ. Вони включають образну типізацію умов життя, традицій, людських характерів, стосунків між людьми. Уявлення про особливості творчості письменника складаються під час читання та обговорення його творів. Такі узагальнення позитивно впливають на творчу активність читачів, активізують їх уяву.
Передтекстові завдання слід спрямовувати на привернення уваги до іншомовної соціокультурної інформації, на «моделювання» фонових знань про країну, мова якої вивчається, образних узагальнень інокультурної дійсності.
На наш погляд, етап передтекстової роботи найважливіший, оскільки саме на цьому етапі необхідно прищепити стійкий інтерес до пошуку СКІ в ХТ, сформувати та «відкоригувати» фонові знання, які можуть бути у вигляді подій національної історії, географічних об’єктів, специфічних явищ природи, умов життя, побуту, культури та інших факторів, що є фоном для зображення подій в ХТ.
Чільне місце у передтекстових завданнях належить інформації, яку можна представити уривками з ХТ, витягами з науково-популярних видань, газет та журналів; звукозаписом, відео кліпами; таблицями, діаграмами тощо. Наприклад, порівнюючи англійський та американський уклад життя, звички та характери, можна використати такі джерела:
1. Характеристику Пайла з роману Г. Гріна «Тихий американець»: «…He should have stayed at home. I saw him in a family snapshot album, riding on a dude ranch, bathing on Long Island, photographed with his colleagues in some apartment on the twenty-third floor. He belonged to the sky-scraper and express elevator, the ice-cream and the dry Martinis, milk at lunch, and chicken sandwiches on the Merchant Limited».
2. Зображення укладу життя та інтересів сім’ї Паркерів з оповідання М. Спарк «Чорна Мадонна»: “The Parkers were among the few tenants of Clipps House who owned a motor-car. They did not, like most of their neighbors, have a television receiver, from being childless they had been able to afford to expand themselves in the way of taste, so that their habits differed slightly and their amusements considerably, from those of their neighbors. The Parkers went to the pictures only when the Observer had praised the film; they considered television not their sort of thing; they adhered to their religion; they voted Labour; they believed that the twentieth century was the best so far; they frequently applied the word “Victorian” to ideas and people they did not like – for instance, Lou said Jane Austen’s books were too Victorian; and anyone who opposed the abolition of capital punishment was Victorian. Raymond took the Readers Digest, a magazine called Morning and the Catholic Herald. Lou took the Queen, Woman’s Own, and Life. Their daily paper was the News Chronicle”.
3. Іронічний портрет американця з твору А. Троллопа «Як ми живемо»: “The American, though he dresses like an Englishman, and eats roast beef with a silver fork – or sometimes with a steel knife- as does an Englishman, is not like and Englishman, in his mind, in his aspirations, in his tastes, or in his politics. In his mind he is quicker, more universally intelligent, more ambitious of general knowledge, less indulgent of stupidity and ignorance in others, harder, sharper, brighter with the surface brightness of steel, than is an Englishman; but he is more brittle, less enduring, less malleable, and … less capable of impressions. The mind of the Englishman has more imagination, but that of the American more incision. The American us a great observer, but he observes things material rather than things social or picturesque. He is a constant and ready speculator, but all speculations, even which come of philosophy, are with him more or less material…”
Наведену інформацію доцільно супроводжувати завданнями типу:
1. Прочитайте уривки і вичленіть з них англійські та американські реалії.
2. Які з наведених вище характеристик, на ваш погляд, притаманні представникам Великобританії, сполучених Штатів Америки?
3. Уважно прочитайте уривок 3 і скажіть:
— хто його написав: англієць чи американець. Знайдіть у тексті підтвердження вашої думки;
— якщо в тексті охарактеризовано американця як найбільш енергійного, амбіційного, ерудованого, менш толерантного та поблажливого, то яким автор бачить англійця?
4. Вам у житті довелося спілкуватися з англійцями та американцями. Чи співпадають ваші уявлення про них з тими характеристиками, що подані вище?
5. Перегляньте відео кліпи про Великобританію та Америку. Уявіть собі, що ви щойно повернулися з «поїздки» до Великобританії або Сполучених Штатів. Що б ви розповіли своїм близьким або друзям про людей, у яких ви перебували під час «поїздки»? Чи співпадають одержані вражання з тими уявленнями, які ви мали до «поїздки»?
Передтекстова робота проводиться в аудиторії під керівництвом викладача.
Текстові завдання спрямовані на формування навичок розпізнавання та сприйняття СКІ у процесі читання ХЛ з метою їх адекватного розуміння.
Текстовий етап передбачає самостійну роботу студентів за допомогою завдань, які даються заздалегідь. Увагу слід сконцентрувати на «плані вираження» ХЛ (у нашому випадку, на пошуку реалій країни, мова якої вивчається, текстового коментаря, денотативної та конотативної лексики, афоризмів, фразеологізмів, алюзій), а також на «плані його змісту», тобто розумінні прочитаного. Наприклад:
1. Під час читання оповідання (або уривку) випишіть американізми та американські реалії. До американізмів підберіть їх британські еквіваленти.
2. в оповіданні (уривку) знайдіть прислів’я та крилаті вислови. Підберіть до них українські еквіваленти.
3. За допомогою яких засобів (слів, висловлювань, літературних тропів) передається ставлення автора до зображуваних характерів, подій?
4. В оповіданні М. Спарк «Чорна Мадонна» говориться, що подружжя Паркерів відрізняється від інших своїми звичками та інтересами. Знайдіть у тексті підтвердження цих фактів. В чому, на ваш погляд, типовість чи не типовість цього подружжя як представників англійської нації?
5. За допомогою якої СКІ передається місце та час подій (хронотоп) у творі?
6. Прочитайте твір та поясніть його назву (наприклад, «The Quiet American» by G. Greene, “The Great Gatsby” by F. S. Fitzgerald, “Fourth of July” by R. Broncato). В чому двозначність?
7. Читаючи оповідання (уривок), заповніть таблицю:
1) Американізми;
2) Британські та українські еквіваленти;
3) Американські реалії;
4) Коментар до реалій, взятий з довідників.
Подібні завдання стимулюють звернення студентів до довідкової літератури.
Контроль за виконанням завдань другого, текстового, етапу слід проводити регулярно з охопленням усіх студентів. Він може здійснюватись у двох напрямках: за допомогою спеціально розроблених текстів або під час виконання післятекстових завдань, спрямованих на виявлення того, наскільки студенти розуміють та пам’ятають СКІ, яку було представлено на передтекстовому етапі роботи та вичленень з прочитаного ХТ, а також на визначення рівня сформованості навичок та вмінь розпізнавати та вичленяти СКІ з ХТ. Отже післятекстові завдання мають як контролюючу функцію, так і функцію закріплення одержаних знань, навичок та вмінь.
За цільовими установками та об’єктами контролю всі післятекстові завдання доцільно розподілити на три основні групи:
1. Завдання, спрямовані на закріплення фонових знань, які були набуті під час виконання попередніх завдань та читання художнього твору.
2. завдання, які спрямовані на визначення рівня сформованості та подальшого розвитку навичок та вмінь розпізнавати та вичленяти СКІ з ХТ.
3. Завдання, спрямовані на вичленення СКІ, інтерпретацію прочитаного твору та його розуміння.
Післятекстові завдання виконуються в аудиторії під керівництвом викладача. Вони можуть передбачати тестовий контроль, розгорнуту дискусію або моделювання різноманітних ситуацій для рольової поведінки студентів з метою подальшого використання набутих знань, навичок та вмінь за умов можливої інтеркомунікації.
До завдань першої групи можна віднести, наприклад, такі:
1. Which of the given foods and clothes do the Americans connect with everyday life or special occasions? Mark the correct answers with “+”.
Words:
— hot dogs
— a black dress and a black hat
— chicken sandwiches
— baggy pants
— turkey
— tuxedo
— spaghetti
— sneakers, track shoes
— instant milk
— T-shirt
— Windbreaker
2. Уявіть собі, що ви щойно повернулися з поїздки до Сполучених Штатів Америки, де ви перебували у родині викладачів коледжу. Розкажіть своїм друзям, чим вас пригощали вдома кожного дня; тоді, коли приходили гості. Акцентуйте увагу на тому, що вас могло приємно або неприємно вразити.
До другої групи можна включити такі завдання:
1. У запропонованому уривку замініть американізми британськими еквівалентами.
2. в оповіданні знайдіть близько 20 американізмів та 10 американських реалій щодо укладу життя та побуту середньо американської родини.
3. Прочитайте два листи. Вкажіть, який з них написано американкою, а який англійкою. Відповідь обґрунтуйте.
4. В даному монолозі (або діалозі) замініть сленг нейтральною лексикою.
До третьої групи завдань можна віднести завдання, розроблені на основі базових умінь смислової переробки інформації: виділення основних фактів та думок, організація їх, передбачення змісту, узагальнення окремих фактів, інтерпретація та оцінка прочитаного.
Описаний методичний апарат спрямовано на подолання труднощів у розпізнаванні та вичлененні СКІ у процесі читання студентами іншомовної ХЛ, а також на подальше використання цієї інформації за умови інтеркомунікації.
Добавить комментарий