Удосконалення професійних умінь майбутніх учителів англійської мови

Удосконалення професійних умінь майбутніх учителів англійської мови в курсі професійно-вибіркової дисципліни «Методика навчання англійської мови в початковій школі»

Кінцеві цілі навчання іноземної мови (ІМ) як майбутньої професійно-педагогічної діяльності в лінгвістичних університетах, інститутах і на факультетах ІМ продиктовані двохаспектінстю оволодіння мовою. З одного боку, випускник має володіти ІМ практично як засобом спілкування. З іншого – він має набути професійних знань та оволодіти професійно значущими вміннями, необхідними для майбутньої професійно-педагогічної діяльності.

У комплексі завдань у сфері професійної підготовки майбутніх вчителів ІМ першочергового значення набуває завдання посилення комплексної професіоналізації, провідна ідея якої полягає в формуванні у студентів – майбутніх вчителів ІМ – системи професійно значущих умінь. Адже професійна майстерність учителя визначається перш за все рівнем володіння ним професійними вміннями.

Розглядаючи 5 концентрів навчальних дисциплін, які вивчаються в лінгвістичних університетах, в інститутах і на факультетах ІМ, Є. М. Розенбаум та О. Є. Самойлов аналізують професійну спрямованість їх викладання.

Так, професійна спрямованість курсу суспільно-політичних дисциплін (перший концентр) має першочергове значення для ефективної підготовки вчителя-вихователя. Зосередження уваги студентів на тому, де, коли і як використати отримані знання у своїй майбутній професії, без формування в них конкретних професійних умінь не забезпечує високої якості виховної роботи в школі. Посилення професіоналізації викладання цього курсу дисциплін полягає у формуванні в майбутніх учителів-вихователів системи професійно значущих умінь.

Головний напрям професійної спрямованості психолого-педагогічної (2-3 концентри) підготовки студентів також полягає у формуванні в них конкретних психологічних і педагогічних умінь, необхідних як для врахування індивідуально-психологічних, вікових тощо особливостей учнів, так і для здійснення виховної роботи класного керівника, організатора позакласної роботи.

При читанні курсу спеціальних лінгвістичних дисциплін (п’ятий концентр), чи то практичних, чи то теоретичних, акцентування уваги студентів на свідомому використанні отриманих знань, умінь і навичок на уроці ІМ та в позакласній роботі значною мірою забезпечує професійну спрямованість викладання цих дисциплін.

Згадані вище дисципліни психолого-педагогічного і лінгвістичного концентрів мають і спільну негативну рису – студенти засвоюють знання з цих суміжних курсів не інтегративно, а ізольовано. В результаті у студентів не формується цілісна комплексна система професійно значущих умінь. Молоді вчителі у своїй професійній практиці спираються або на власну інтуїцію, або на запозичені (не завжди критично осмислені) прийоми з арсеналу своїх наставників.

З огляду на викладене вище виникає нагальна необхідність комплексного розв’язання проблеми професіоналізації, вирішальною ланкою якої є процес формування цілісної системи професійних умінь студентів. Її провідним компонентом ми, слідом за Є. М Розенбаумом та О. Є. Самойловим (1991), вважаємо методичний (четвертий) концентр. Будь-які професійні вміння учителя ІМ набувають практичної цінності лише за умови проходження їх через призму методики: шкільної методики суспільно-політичних, спеціальних лінгвістичних та психолого-педагогічних дисциплін з безпосереднім виходом на навчально-виховний процес з ІМ. У системі професійної підготовки студентів саме методичний компонент є тим стрижньовим елементом, у якому інтегруються раніше надбані знання та вміння з інших суміжних з методикою дисциплін. Саме в межах курсу методики майбутні вчителі ІМ вперше отримують можливість застосувати на практиці свої професійні знання та вміння. Тому особливого значення для професійної підготовки студентів ми надаємо формуванню в них системи методичних умінь.

Природно, що самі лише методичні вміння не можуть забезпечити якісну підготовку вчителя ІМ. Завдання полягає в тому, щоб у межах дисциплін психолого-педагогічного циклу визначити перелік психологічних і педагогічних умінь, необхідних для успішної роботи вчителя ІМ. Визначення по можливості максимального переліку таких вмінь в їх інтеграції зі спеціальними лінгвістичними вміннями дозволило б забезпечити їх одночасний вихід на урок ІМ з усіма його специфічними особливостями.

Перша особливість полягає в тому, що вчитель ІМ працює в навчальній ситуації, де об’єкт вивчення (ІМ) є одночасно і засобом навчання, і засобом спілкування між вчителем та класом. Ця особливість визначає специфіку професійного знання вчителя ІМ та її врахування у процесі володіння ІМ як засобом спілкування, що передбачає сформованість умінь користуватися ІМ як зразком для імітації, застосовувати її для показу, пояснення та організації мовленнєвої діяльності учнів, а також для створення на уроці іншомовного середовища.

Друга особливість полягає в тому, що найпродуктивніше учні оволодівають ІМ у процесі мовленнєвої комунікації, коли вчитель та учні виступають рівноправними мовленнєвими партнерами. В цьому випадку відносини між ними мають яскраво виражений суб’єктно-суб’єктивний характер і свідчать про володіння вчителем уміннями мовленнєвого партнерства. Не менш важливим є уміння вчителя організовувати спілкування в режимі «учень-учень» як моделі реального спілкування.

Третя особливість полягає в тому, що вчитель ІМ є (для учнів) основним джерелом інформації про ті зміни, які відбуваються в мові та соціокультурній ситуації в країнах, мова яких вивчається. Це висуває високі вимоги до мовної та мовленнєвої компетенції вчителя ІМ і вимагає їх постійного вдосконалення.

Названі особливості не вичерпують специфіки процесу навчання ІМ у середньому навчальному закладі, а є лише проявом особливостей структурі і змісту цього процесу. Безсумнівно, що ті та інші особливості мають знайти свої відображення в системі професійно-методичної підготовки студентів.

Таким чином, комплекс професійних умінь згаданих вище навчальних дисциплін, пропущених через призму методики, сприятиме підвищенню ефективності підготовки майбутнього вчителя ІМ.

В сучасних умовах доцільно переглянути фахову підготовку вчителя ІМ, надавши їй більшої варіативності та гнучкості. Розширення діапазону методичної підготовки випускників лінгвістичних університетів, інститутів та факультетів ІМ дозволив би їм навчати ІМ учнів усіх вікових категорій: від дошкільників до студентів.

На кафедрі методики викладання іноземних мов Київського державного лінгвістичного університету курс «Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах» (обсяг – 194 години) розширений рядом професійно-вибіркових дисциплін. Однією з таких дисциплін є 20-годинний лекційно-практичний курс «Методика навчання англійської мови в початковій школі». Мета курсу полягає в забезпеченні основ методичної підготовки студентів до реалізації їх професійних функцій учителя АМ в молодших класах: навчання АМ (практичного володіння аудіюванням, говорінням, читанням і письмом), а також виховання, освіти і розвитку молодших школярів засобами АМ на уроці та в позакласній роботі. Курс передбачає значне поглиблення деяких тем попередніх років вивчення курсу «Методика навчання англійської мови в середніх навчальних закладах» з урахуванням особливостей навчання основ англомовної мовленнєвої діяльності, організації та планування навчальної і позакласної роботи в початковій школі (1-3 класи).

Перед курсом «Методика навчання англійської мови в початковій школі» постають такі завдання:1) ознайомити студентів з особливостями процесу навчання АМ як засобу спілкування, освіти, виховання і розвитку учнів молодших класів; 2) ознайомити студентів з сучасними методичними напрямами, авторськими концепціями, методами, формами та засобами навчання АМ молодших школярів; 3) удосконалювати основи професійних умінь студентів творчо застосовувати свої знання на практиці з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.

Наведемо зразки тез лекції та плану практичного заняття з теми «Готовність молодших школярів до вивчення англійської мови та методи її діагностування», метою яких є формування таких методичних умінь студентів: 1) гностичні вміння: а) визначати провідні мотиви оволодіння молодшими школярами АМ; б) визначати рівень функціонування психічних пізнавальних процесів учнів початкових класів; в) визначати рівень сформованості навчальних умінь виконувати вправи різного типу, працювати з роздавальним матеріалом та різноманітними опорами, працювати парами та групами різного складу; г) визначати рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь у сфері рідної (у першокласників) та англійської (учні 2-3 класів) мов; 2) організаційні та комунікативно-навчальні вміння: а) створювати доброзичливий психологічний клімат на уроці з урахуванням вікових особливостей молодших школярів; б) рівномірно розподіляти увагу між учнями різних рівнів (достатній-недостатній або високий-середній-низький) розвитку та підготовки; в) володіти педагогічним тактом у здійсненні індивідуального підходу до учнів різних рівнів розвитку та підготовки; г) встановлювати атмосферу співпраці учнів різних типологічних підгруп; 3) конструктивно-планувальні вміння: а) здійснювати цілеспрямоване формування внутрішніх та зовнішніх мотивів оволодіння АМ у молодших школярів; б) реалізовувати цілеспрямований розвиток недостатньо функціонуючих психічних пізнавальних процесів учнів засобами АМ; в) здійснювати цілеспрямоване формування навчальних умінь молодших школярів, необхідних їм для успішного оволодіння АМ на уроці та вдома; г) реалізовувати цілеспрямоване усунення прогалин у рівні сформованості англомовних навичок і умінь.