Ткані вироби в смуги та пояси

У техніці ткацтва виготовляють різноманітні вироби із спрощеним рисунком у вигляді гладеньких кольорових та орнаментальних смуг. Ці вироби можна виготовляти на рамах, на горизонтальних верстатах, а ткані пояси ще й за допомогою дощечок.

На рамі тчуть прості і невеликі вироби, рисунок яких побудовано на співвідношенні гладеньких кольорових смуг. Це- серветки, декоративні подушки та сумки. Для виготовлення подушки розміром 30 Х 40 см натягують 32 см основи з урахуванням 2 см на її збігання під час ткання. Щільність основи — 8 ниток на 2,5 см. Побудова композиції може бути довільна: асиметричне поєднання всіх смуг, чергування кольорових смуг у певному повторюваному ритмі, симетрична схема від центральної смуги. При асиметричній схемі рисунка спочатку тчуть «косичкою» білу смугу завширшки 12 мм, потім — теракотову, дві косички білої і теракотової смуги через три нитки настилу, далі — гладенькі кольорові смуги різної ширини. Другу половину виробу тчуть так само, але смуги й косички повторюють у зворотному порядку. Завершують виріб бахромою. Для цього нитки основи зв’язують вузликами і нав’язують бахрому із шерсті.

Для ткання поясів беруть шерстяну, льняну чи бавовняну пряжу, а також волокно сизаля. Щоб виткати пояс, потрібні такі нескладні пристрої: планка розміром 20 Х 2 см, дерев’яна лінійка у формі меча і невелика кругла паличка (5 Х 0,7 см). На рамі бажано бажано також виткати зворотний бік подушки в смугу або в один колір, а можна використати цупку тканину.

Щоб полегшити процес ткання в смуги, використовують так звану іглицю. По її краях вирізано заглиблення, в яких тримається намотана нитка утка. Для утка бажано використовувати шерстяну пряжу низьких номерів (№ 6-8). Пряжу високих номерів потрібно складати в 4-6 раз.

Особливий інтерес становлять сумки, виткані на рамі. У гірських районах Карпат, Кавказу подібні перекидні сумки — сакви є невід’ємною ознакою національного одягу. Жителі Карпат такі сумки називають тайстрами. Виткані сумки користуються великою популярністю у молоді. Варіантів їх виготовлення безліч. Можна, наприклад, таку сумку виткати в два-три кольори, використовуючи різноманітну сировину і надаючи їм різноманітної фактури. Для основи краще взяти бавовняну пряжу низьких номерів слабкого кручення, складену в 2-3 нитки. Залежно від товщини ниток утка добирають номер основної пряжі. Якщо для утка планується використати подвійну шерстяну нитку середнього (№ 10-14) номера, то щільність основи визначають з урахуванням 16 ниток на 1 см, тобто і для утка, і для основи добирають нитки близьких номерів. Нитки утка «застеляють» щільно основу. Після закінчення роботи кінці ниток сплітають і скручують у шнурок.



Щоб виткати пояс завдовжки 1,5 м (разом з бахромою), нитку основи треба взяти завдовжки 1,8 м. Основу для поясів готують, намотуючи нитки по замкнутому колу на два крючки або на спинки двох стільців. Цю роботу зручніше виконувати вдвох. Помічникові доручають тримати планку, навколо якої (раз над нею, раз під нею) обводять нитки основи. Коли намотано потрібну кількість ниток для ширини пояса, кінець міцно зв’язують, щоб нитки не переплутались.

Коло, утворене нитками основи, добре відтягують. Сидіти треба обличчям до крючка, на якому тримається основа. Велика планка має бути розміщена зліва від ткача на відстані 20 см. Кінчиком лінійки ткач набирає всі нитки, які виходять з-під планки, і притискує верхні нитки вниз. Потім повертає лінійку на ребро, внаслідок чого утворюється зів, через який пропускає нитку утка, яку намотує на круглу паличку.

Пояс можна ткати також на невеликому пристрої, на якому спочатку снують основу. Кінець нитки закріплюють на стержні 1. Потім її ведуть зверху до низу стержня 3 через одну нитку, відтягують і підв’язують до стержня 7. Це дає можливість вільно утворювати зів для прокладання ниток утка.

Рисунок пояса в наведеному прикладі утворюється кольором ниток основи і утка. Тому шерстяні (льняні) нитки основи треба добирати за кольорами. Композицію рисунка доповнює тонина ниток утка. Можна виткати різну фактуру: від строгої гладенької, у смуги, до складних мотивів, які утворюються за рахунок товстих ниток основи, або легких петельок по утку. Також красиві пояси, рисунок яких формується лише за рахунок кольору основних ниток.

Пояс з витонченим рисунком у кольорові смуги можна виткати і за допомогою дощечок. Цей спосіб дуже простий і допускає найрізноманітніші варіанти. Так, чорно-білий пояс з переплетенням в «ялинку» зручно ткати на дощечках, які легко виготовити самому. Ці фанерні дощечки розміром 5 Х 5 см мають по кутах дірочки діаметром 0,5 см, через які протягують нитки основи. Для полегшення дальшої роботи дощечки і дірочки на них нумерують. Рисунок і напрям витків на поясі залежить від положення ниток основи на дошці.

Слід пам’ятати, що сплетені в такий спосіб пояси збігаються під час ткання, тому онову беруть більшої довжини (на 1/4 виробу). Краще використовувати подвійну нитку простої пряжі. Через кожну дощечку проходять чотири нитки. Їх розкладають на столі у певному порядку і заправляють. У першу й другу дірочки заправляють чорні нитки, в третю і четверту — білі (перший набір); у другу і третю — чорні нитки, в четверту і першу — білі (другий набір). У третю і четверту — чорні нитки, у другу й першу — білі (перший набір); у всі чотири дірочки заправляють чорні нитки (другий набір). У всі дірочки заправляють білі нитки (перший набір); у третю і четверту — чорні, у другу і третю — чорні, у четверту і першу — білі (перший набір); у першу і другу — чорні, у третю і четверту — білі (другий набір). У всі дірочки заправляють білі нитки (перший набір); у всі дірочки заправляють чорні нитки (другий набір).

Виконуючи перший набір, всі нитки заправляють з лицьового боку дощечки, другий набір — з тильного. Нитки основи акуратно натягують і закріплюють канці шнуром або тасьмою. Далі один кінець основи прив’язують до міцної скоби, защіпки тощо, а другий — до спинки стільця, на якому сидить виконавець. Це дає змогу в разі потреби попускати чи натягувати нитки основи. Натягнуті нитки створюють зів, через який протягують нитку утка і прибивають лінійкою. Щоб утворити новий зів, дощечки повертають рухом від себе на 90 градусів. До того, як виконавець набуде основних навичок ткання, дощечки варто повертати по одній, а навчившись — всі разом. Після повороту дощечок знову утворюється зів., через який пропускають нитку утка і прибивають її лінійкою. Знову повертають дощечки на 90 градусів і т. д.

Від повертання дощечок нитки скручуються, і це заважає роботі. Щоб запобігти скручуванню ниток, дощечки зв’язують разом, нитки знімають з защіпки, розбирають, знову зв’язують і продовжують роботу. Закінчивши ткати пояс, канці ниток зв’язують і скручують у шнури, утворюючи бахрому.

На дощечках можна ткати пояс без рисунка — звичайним полотняним переплетенням. Замість шерстяних ниток використовують тонкі кольорові шнурки.

З’єднавши кілька гладеньких орнаментальних смуг, можна створити композицію великого килима. Інколи на невеликому верстаті або рамі тчуть частини килима, які потім зшивають і одержують цілісний твір. Для цього частини килима чи смуги з’єднують шерстяною ниткою в тон виробу, прошиваючи в кожне вічко.