Багато виробів виконують технікою макраме. Для різних виробів потрібні відповідні вихідні матеріали. Так, штори, покривала, витончені декоративні серветки найкраще робити з тонкої м’якої пряжі, що надасть виробам еластичності. Для панно та абажурів бажано використовувати цупкіше волокно, вироби з якого будуть більш конструктивні.
У техніці макраме завершують скатертини з гладкоофарбованої тканини, роблять легкі за рисунком вставки у вигляді ажурних квадратів у скатертинах та серветках. Виготовлення таких виробів — дуже копітка справа.
Техніку макраме застосовують для виготовлення великого асортименту додаткових елементів ансамблю одягу — поясів, прикрас, різноманітних сумок, а також різних деталей одягу. Габаритні вироби (штори, покривала тощо) в техніці макраме виконувати важко. Доцільніше виконувати їх частинами (окремо квадрати, прямокутники або круги), які потім з’єднують.
Скатертина. Скатертину можна виплести зразу прямокутною або у вигляді двох поєднаних трикутників. Розглянемо другий спосіб. Для полегшення роботи креслять трикутник і на ньому олівцем наносять сітку з квадратів. Плетуть подвійними вузликами, додержуючи дистанцій.
У дальшому описі виконання робіт слід мати на увазі, що кожна нитка складається з двох (одного чи двох кольорів). Орієнтовна витрата пряжі на половину скатертини 70-80 г. Для плетіння застосовують візерунок з подвійним вузликом у площині. Завершують трикутник ребристим вузликом.
Виконання.
- На робочому місці прикріплюють нарисований трикутник так, щоб його найбільша сторона була в горизонтальному положенні зверху.
- Починають плести з одного переднього кінця. Довжина ниток збільшується в напрямі до правого боку трикутника і скорочується в напрямі до лівого боку. Верхню найбільшу сторону утворюють дві лінії ребристого вузлика по горизонталі. Але всю найбільшу сторону одночасно не плетуть. Готують спочатку дві основні нитки і поступово приєднують до них робочі нитки по всій довжині, яку дозволяє ширина виробу.
- На булавці кріплять одну нитку — в два кінці і роблять під булавкою вузлик у «кружок». Цими нитками в’яжуть ребристий вузлик на одній, а потім на другій основній нитці. Перші робочі нитки будуть у дальшому основними і утворюватимуть лінію ребристих вузликів на менших сторонах трикутника.
- Робочими нитками ребристих вузликів, що залишилися, плетуть шнур з подвійних плоских вузликів. Кожною ниткою плетуть до ребристого вузлика внизу.
- Закінчивши трикутник, пров’язують ще ряд між другим і третім ребристим вузликом на менших сторонах.
Готову скатертину з льону можна доповнити красиво вплетеною каймою. Закінчити скатертину можна мережаною каймою з ниток, висмикнутих з тканини, або нав’язати до країв скатертини шовкові товсті нитки і з них сплести кайму. Це дуже копітка робота, хоча й належить найдавнішій техніці мережива.
Декоративний пояс для кашпо чи панно. Найбільш поширене доповнення до панно чи кашпо — довгі пояси-стрічки. Для плетення пояса використовують льняну або бавовняну пряжу низьких номерів. Пояс виконують з вузликів двох типів — подвійного двобічного в «кружок» та подвійного в «кружок». Вертикальні ребристі вузлики починають і закінчують пояс в один ряд. Ширина пояса — 7 см, кількість ниток по ширині — 12, довжина — довільна.
Виконання.
- Усі нитки закріплюють на стойову нитку. Визначають довжину вільних кінців.
- Плетуть один ряд вертикальних ребристих вузликів навиворіт. У центрі вузлика прокладають дві нитки.
- Нитки розподіляють на три однакові групи.
- У кожній групі плетуть по два подвійних двобічних вузлики, один нижче від другого.
- Першу нитку залишають вільною, а з третьої, четвертої та п’ятої плетуть «ланцюжок». Шоста нитка теж вільна. У такий спосіб розподіляють усі шість ниток кожної з трьох груп.
- Далі плетуть шість ланцюжків з шести вільних ниток, що залишилися. На першому за допомогою крайньої вільної нитки роблять подвійний двобічний вузлик. Нитка в центрі буде тільки одна, а вільна нитка після закінчення подвійного вузлика знову залишається вільною. Другий, третій, четвертий і п’ятий ланцюжки з’єднують між собою також подвійним вузликом. З шостим ланцюжком працюють, як і з першим. Кожний ланцюжок складається з чотирьох вузликів.
- З чотирьох вільних ниток у центрі роблять два подвійних вузлики на однаковому рівні на нитках-ланцюжках, але немовби під ланцюжками.
- Плетуть, як описано в п. 5.
- Перший і другий ланцюжки прокладають у центр подвійного вузлика, верх якого утворюють дві вільні нитки. Аналогічно працюють з третім, четвертим, п’ятим і шостим ланцюжками.
- По утворених трьох групах ниток (у кожній по шість) повторюють плетення за пп. 4 — 9.
- Закінчують одним рядом вертикальних ребристих виворітних вузликів.
Добавить комментарий